Lennart Schilgen - "Abwesenheitsnotizen"

Бути завжди на зв'язку - це вже минуле. Леннарт Шільген повертається з третьою програмою - і сяє своєю відсутністю. Коли він не дає концертів і не отримує кабаретні премії (Prix Pantheon, Stuttgarter Besen та багато інших), він займається переважно одним: зникає. То вирушає у велопохід, то до монастиря, то на комуністичний літній табір. Або просто поринає в глибини власних думок - що саме по собі буває достатньо пригодницьким.

Результат - пісні про обхідні шляхи: у світі й у власній голові. Легкі та дотепні, але без страху перед темними кутками. Цього разу Шільген витягує з-під килима те, що роками туди замітали: стару касету PUR, табелі з початкової школи, історію із зупинкою нічного автобуса. На щастя, він впевнено веде через будь-яку прірву - спираючись на майстерну гру на фортепіано та гітарі, свій голос і - як було сказано в laudatio до премії 'Tuttlinger Krähe' - "чуйний дух, серце, гумор і підступні пуанти".

А якщо все інше не допоможе, є ще вірші: маленькі мовні сюрпризи, глибоко абсурдні й водночас надзвичайно майстерні. Його нещодавно видані "Gesammelte Werke" - якщо дозволити собі трохи похвалитися - за мірками поетичної збірки вже щось на кшталт бестселера. Є запитання? Пишіть йому листи будь-коли. Він просто не відповість. Найкраще - просто прийти на концерт.