ГАСТРОЛЬ: Der Tod - Gevatter Unser

Смерть - це важка праця. Релігії по всьому світу обіцяють відродження та реінкарнацію, сучасна медицина невтомно шукає вічне життя, а тепер ще й вічний суперник Коси - лелека - підклав їй яйце просто під склеп. Справжній хаос. Люди живуть дедалі довше, населення планети зростає без зупинки. Не дивно, що Хрещений батько тепер мусить ще й дбати про те, щоб маленький Тотелліні отримав місце в дитячому садку, а нова няня не наштовхнулась на іграшкову косу вже першого вечора.

У своїй четвертій вечірній програмі винахідник жанру Death Comedy з ангельським голосом розповідає про (над)гробні каміння, які раз у раз кидають йому під ноги. Він показує свіжі знімки зі свого легендарного фотоальбому і з присмаком тління розповідає, яке це - приходити на роботу з дитиною на руках. Після "Gevatter Unser" одне зрозуміло точно: вмирати ще ніколи не було так мило.

"Ти там, геть." (Тотелліні)
"Найбільше мене дратують ці батьки-гелікоптери, які страшенно обурюються лише тому, що мій син закопав їхніх дітей у пісочниці." (Смерть)
"Я розлютилась, коли Смерть з'явилась біля моїх дверей. Але коли малюк усміхнувся мені з її руки, я вже не могла тримати на неї зла за мою кончину." (Еріка Мустерграб)