Читання та розмова з Еленою Буковською: Хто не хоче залишитися в житті

За фортепіано в цей вечір: піаністка Софія Гюльбадамова

Повстання проти самотності

У 1985 році молода піаністка в Нойбранденбурзі уходить з життя. Десятиліття пізніше письменниця Елена Буковська натрапляє на її історію. Обережно наближаючись до Крістини, вона шукає в її біографії тріщини та потрясіння, але й моменти великого щастя.

Вона зустрічає батька, який хоче реалізувати в дочці свої власні мрії, матір, яка любить фотографувати, і фортепіано, яке непорушно стоїть у квартирі. Буковська слідує за Крістиною в Берлін, у спеціальну музичну школу з її холодними репетиційними залами та щоденною муштрою - пізніше в Москву, на навчання в консерваторії, крізь зливові дощі та ночі, повні снігу. І вона знаходить хворобу, для якої діагноз існує лише сьогодні.

"Мова Буковської має майже магічну красу" Deutschlandfunk