Der Betrunkene Sachse - Nüchtern betrachtet war's betrunken besser

Власне, Павло давно хотів би списати свою дружину як надзвичайне навантаження, але вона все ще тут: "де Muddi" - велика звичайна любов і водночас останній ворог. Лише один раз їй суперечив. З того часу нічого не чує на ліве вухо.

Не дивно, що Павло, спустя 30 років після п'яної весільної ночі, все ще тверезіє. Але хто хитається, бачить більше дороги. Тим часом вони сплять окремо, але таїнство шлюбу лежить на їхньому благословенні як прокляття.

Павло все частіше блукає по життю самотньо. Із ґрунтовним напівзнанням складає ліжко IKEA без інструкції й зрештою виявляє, що купив полицю. Навіть його нова "подруга" Alexa не може допомогти. Отже, краще природна дурість, ніж штучний інтелект.

На кінець, чоловік повинен робити те, що повинен. Якщо тільки де Muddi бачить це інакше, тоді ні. Незабаром вони обидва святкують "квіткову річницю". Тоді вона в'яне, а він випаровується.

І хоча спирт у хімічному смислі - це рішення, але тверезо кажучи, п'яним було дійсно краще.

У "Mein Freund, der betrunkene Sachse" Томас Кауфман створив данину поважання покійному кабаретистові Олафу Бьоме, яка не раз розсмішила й розтрушила гостей.

Тепер він бере Павла, п'яного саксонця, знову за руку й веде його в сучасний час. Звісно, не забувши упакувати в сумку всі досі невиконані скарби. Адже є ще стільки розповідей: про в'язані светри й канарок, про нижню білизну й контейнери Tupperware, про відпустки, автомобілі та інші катастрофи.