Лізе Крістіані - З віолончеллю в Сибір

Жінка з віолончеллю?! Непристойно! Порушення табу! Чи можна впасти в непритомність, побачивши це? Лізе Крістіані, народжена в паризьких нетрях, - перша віолончелістка, яка в 1845 році наважується виступати публічно. До цього часу цей інструмент грали виключно чоловіки. Адже його треба тримати між ніг - для жінки абсолютно немислимо; саме тому публіка валить у концертні зали. Деякі глядачі піднімаються на крісла, щоб побачити, як вона це робить. Газети пишуть про її "дивовижно грацієзний вигляд", що вона "ніколи не зможе грати так виразно, як це вдається панам".

Упреки прогнозам своїх критиків дев'ятнадцятирічна Лізе Крістіані зі своєю віолончеллю Страдіварі завойовує концертні зали всієї Європи. Вона чарує князів і королів своєю грою, данський король навіть призначає її першою придворною віолончелісткою. У Гевандхаусі в Лейпцигу вона виступає поряд з відомими артистами, такими як Фелікс Мендельсон-Бартольді. Композитор так захоплений, що присвячує їй музичний твір - "Romance sans Paroles". У авантюрній подорожі каретою, оленячими і собачими санями Лізе Крістіані доносить свою музику до найдальшого краю Сибіру, "в місця, куди ніколи раніше не приходив жоден артист".

Тріо оживляє історію цієї надзвичайної жінки. Концертний вечір, на якому три виконавиці в чергуванні музичних композицій і розповіді ведуть слухачів через неймовірну історію Лізе Крістіані. До нового життя пробуджуються також майже забуті музичні твори тих, хто був віолончелістом і чутливо аранжував оперні арії для свого інструменту; серед них Олександр Батта, Адріан-Франсуа Сервє та Жак Оффенбах. Сучасники Лізе Крістіані, яких вона зустрічала і чиї твори з захопленням виконувала на своїх концертах.

З Людмилою Фірагіною (віолончель), Юлією Рейнгардт (фортепіано) та Симоне Юнг (розповідь)