Ута Кьоберник - Köbernick gehts's ruhig an

Наче щойно піднявшись з ліжка, Ута Кьоберник лунатично ковзає сценою з піснями й текстами, впевнено балансуючи між приватною особою та сценічним персонажем. З чашкою кави і термосом у руках вона спостерігає за духом часу та іншими примарами.

Нагороди й відзнаки останніх років її не зупиняють. З радісним "Я відмріяла своє" вона вимикає будильник у голові. Анархія в піжамі. Ця берлінчанка ставиться до сцени настільки серйозно, що це чортівськи весело. Іноді смієшся і сам не розумієш над чим, а вже за мить несподівано навертаються сльози.

Ута Кьоберник бере це спокійно. Цей вечір такий особливий, як день, який завжди хотілося собі дозволити.