"Що ще прийнято в моєму віці?" (прем'єра в Німеччині)

Авторське читання з модерованою бесідою

"Що ще прийнято в моєму віці?" - питання, яке ставлять собі багато хто. П'ятдесят - це нові сорок? А шістдесят - нові п'ятдесят? Чи підемо ми найближчим часом на пенсію лише у сімдесят (що в певному сенсі раніше, ніж зазвичай, адже сімдесят - нібито нові шістдесят)? І чи чекає нас у зрілому віці новий медовий місяць? Або що ще може стати "прийнятим"?

Питань чимало, і за ними стоять цілком конкретні наслідки: що робити, якщо фізичної близькості не було вже багато років? Якщо все одно не хочеться миритися з цим і хочеться наважитися почати знову? І що, якщо шлюб справді розпадається, а тобі вже за шістдесят? Венке Мюлейсен розповідає історію немолодої жінки за шістдесят, якій доводиться заново будувати своє життя, і говорить про секс і бажання з освіжаючою прямотою. Словами, які не задовольняються тим, "що прийнято".

"Я з Марі", - повідомляє чоловік Еріки в останній вечір італійської відпустки, якраз коли вона збирається запропонувати йому відкриті стосунки. Оповідачці вже давно бракує сексу та близькості в багаторічному шлюбі, і вона сподівалася, що відкриті стосунки дадуть нові сексуальні та особисті імпульси. Натомість вона дізнається, що чоловік уже давно знаходить усе це у жінки на п'ятнадцять років молодшої - у Марі.

Це зізнання застає Еріку зненацька, і її світ руйнується. Але лише на час. Незабаром у ній починають лунати передусім питання. Які можливості є у жінки середнього віку після довгого шлюбу? І чи справді тривожним є її наполегливе бажання близькості та пристрасті в цьому віці? Венке Мюлейсен пише тонко і мудро про жінку, яка виявляє, що для кохання ніколи не буває надто пізно.

У своїй книзі авторка порушує...