Uriah Heep

Uriah Heep з кінця 1960-х років входять до числа найзначніших британських рок-інститутів. Разом з гуртами Led Zeppelin, Black Sabbath і Deep Purple вони сприяли розвитку характерної, мелодійної форми хард-року та раннього хеві-металу. Вже дебютний альбом Very 'Eavy, Very 'Umble 1970 року став важливим етапом у становленні жанру. Пісні на кшталт "Gypsy", "Bird of Prey" та "Walking in Your Shadow" швидко зробили гурт відомим на весь світ.

Найбільших успіхів гурт досяг на початку 1970-х років з альбомами Demons and Wizards, The Magician's Birthday і Sweet Freedom, які здобули золотий статус у США. Для Uriah Heep характерні були багатоголосні вокали, що принесли їм прізвисько "Beach Boys хеві-металу", а також виразне використання органа Hammond та гітарних ефектів wah-wah Міка Бокса. По всьому світу гурт продав близько 40 мільйонів платівок і укріпив свою позицію невтомними турами, особливо в Німеччині, Скандинавії, Японії, Східній Європі та Росії, де в 1987 році вони стали першим західним рок-гуртом, що виступив у Москві.

Наспереч численним змінам складу музична якість залишалася стабільною. Після спаду наприкінці 1970-х років гурт здійснив успішний повернення в 1982 році з альбомом Abominog. Особливо значущою стала "четверта ера" з середини 1980-х років, коли до гурту приєдналися клавішник Філ Ланзон та вокаліст Берні Шоу, які й досі визначають обличчя Uriah Heep. З ними гурт випустив серію сучасних, потужних альбомів, як-от Sea of Light (1995), Wake the Sleeper (2008), Into the Wild (2011), Outsider (2014) та нарешті Living the Dream (2018), записаних з продюсером Джеєм Растоном.

Через понад п'ятдесят років після свого заснування Uriah Heep залишаються одним з небагатьох класичних рок-гуртів, які продовжують гастролювати по всьому світу та регулярно випускають нову музику. Для Міка Бокса та його товаришів гурт - це не ностальгічний проект, а живе, розвивальне художнє підприємство.