Monet Quintett

Даніела Кох, флейта
Йоганна Штір, гобой
Неморіно Шеліга, кларнет
Тео Плат, фагот
Марк Грубер, валторна
Künstlersekretariat Astrid Schoerke

Дьордь Лігеті (1923-2006): Шість багателей для духового квінтету
Антон Рейха (1770-1836): Духовий квінтет мі-бемоль мажор, соч. 88/2
Морис Равель (1875-1937): Le Tombeau de Couperin (обр. Мейсона Джонса)
Поль Таффанель (1844-1908): Quintette à vent en sol mineur

З барвами великих майстрів
Коли звучить ім'я Моне, перед внутрішнім зором постають зачаровані ставки з лататтям, сяючі хлібні поля, барвисті сади. Не випадково молодий духовий квінтет узяв ім'я французького імпресіоніста: тут також народжуються звукові простори барв, у яких лінії, нашарування і фактури стають головним оповіданням.

Ансамбль з Bundesjugendorchester
Квінтет познайомився в Bundesjugendorchester. У симфонічному оркестрі дерев'яні духові інструменти сидять поруч, група валторн - лише за кількома пультами - з цього акустичного сусідства здавна виростали численні камерні ансамблі. У 2014 році п'ятеро об'єдналися. Сьогодні всі учасники обіймають сольні позиції у великих оркестрах і неодноразово відзначені міжнародними нагородами.

Програма вечора
Вечір охоплює шлях від "батька духового квінтету" Антона Рейхи до Дьордя Лігеті, доповнений двома французькими голосами: Морисом Равелем і Полем Таффанелем.
Антон Рейха в молодості, будучи флейтистом у Боннській придворній капелі, був колегою ровесника-альтиста на ім'я Людвіг ван Бетховен. У 1808 році він переїхав до Парижа, де з 1817 року створював свої 24 духових квінтети - репертуар, який і заклав основи цього жанру. Квінтет мі-бемоль мажор демонструє його характерне поєднання класичної форми та мелодичної винахідливості.
Шість багателей Дьордя Лігеті - це обробки частин з його фортепіанного циклу Musica ricercata. На прем'єрі 1956 року культурні власті дозволили виконати лише п'ять із шести.