Романтичність. Попіл.

"Романтичність. Попіл" - особиста монодрама Ксавера Шленкера, сценарій якої актор склав зі віршів Кшиштофа Камила Бачинського - варшавського повстанця, загиблого 4 серпня 1944 року під час боїв за Палац Бланка на Театральній площі.

Назву можна читати щонайменше двома способами. Перший, який напрошується одразу, говорить про те, що від романтичності залишився лише попіл - що жорстокість війни знищила всі благородні порухи людського серця. Другий, менш очевидний, протиставляє романтичність і попіл: у цій інтерпретації романтичність постає як сила, здатна пережити військовий пекло, і навіть служити в ньому надією та шансом на збереження людяності.

Під час спектаклю звучать, зокрема, вірші: "Ars Poetica", "Пісня про щастя", "Еротика", "Покоління" та "Бажання". Їм супроводжує музика, виконувана наживо - що поєднує звучання віолончелі з електронікою - а також відеопроекції та візуалізації.

Дід Ксавера Шленкера, Кароль, був шкільним однокласником Бачинського в гімназії імені Стефана Баторія - вони навчалися в одному класі, обидва були варшавськими повстанцями. Тепер його внук, словами Бачинського, розповідає історію покоління, яке під час війни кохало, прагнуло жити й вірило в людяність.

Знижка на квиток надається учням, студентам, пенсіонерам старше 60 років, особам з інвалідністю та власникам Карти Великої Родини.