Богема - опера

Лібрето Джузеппе Джакози та Луїджі Іллікі за чотирма картинами з "Сцен із богемного життя" Анрі Мюрже. Музика Джакомо Пуччіні.

У холодному паризькому зимовому повітрі розгортається історія про кохання, дружбу та зіткнення юнацьких мрій із суворою реальністю порожньої комори. Рудольфо знайомиться зі своєю сусідкою Мімі в колі молодих митців, які попри злидні вміють радіти життю - закохані розлучаються і миряться, як і Мюзетта з Марчелло. Але, мов примарний блиск зимового вечора біля каміна, їхнє спільне майбутнє згасає: Мімі невиліковно хвора.

Ностальгічний тон лібрето композитор утілив у розкішній, чуттєвій партитурі, сповненій ліричних дуетів та ансамблів. Найтоншою оркестровою палітрою йому вдається передати різні соціальні середовища й запал юного кохання. Опера рясніє всесвітньо відомими мелодіями - арія Рудольфо "Che gelida manina" та арія Мімі "Mi chiamano Mimì". Вальс Мюзетти іскриться кокетливою радістю буття. Після успіху "Богеми" критики визнали Пуччіні законним спадкоємцем Джузеппе Верді. "Я не знаю нікого, хто описав би Париж близько 1830 року так добре, як Пуччіні в La bohème", - писав Клод Дебюссі.