ANTONIO - Венеціанське бароко Вівальді, Лотті та Калдари

Тричі Антоніо...

Антоніо Лотті (1667-1740) вражав публіку своїми виразними, приємними для слуху мелодіями не лише в Італії. У Венеції Лотті навчався у великого Джованні Легренці (1626-1690), який, ймовірно, також навчав Вівальді, і отримав посаду в базиліці св. Марка, де пізніше став maestro di capella.

Дослідники припускають, що духовні композиції Лотті для контратенора та струнних інструментів були написані для одного з венеціанських притулків (Ospedale dei Mendicanti або Ospedale degli Incurabili). Таким чином, вони походять з того ж благодійно-музичного контексту, що й "Nisi Dominus" Вівальді: драматичний і віртуозний псалом "Nisi Dominus" RV 608 Антоніо Вівальді (1678-1741), "Червоного священика", був, ймовірно, написаний у молодості для сиріт Ospedale della Pietà, де Вівальді працював священиком та музичним педагогом. Те, що притулок виховав як видатних співачок, так і інструменталісток, відбивається в масштабній та амбітній композиції. Особливо помітна інтерпретація Gloria, яка всупереч звичаям відмовляється від радості та привносить особливо інтимний момент. Тут Вівальді використовує рідко чутну виолу д'аморе.

Вокальні композиції доповнюються двома концертами Вівальді та оркестровими вступами до ораторій відомого венеціанського композитора Антоніо Калдари (1670-1736). Як і його два однофамільця, Калдара також отримав музичну освіту у Джованні Легренці у Венеції. Його спадщина, що включає понад 3400 композицій, містить також італійські ораторії, художні вступи та симфонії яких зі своєю мелодичною поліфонією свідчать про венеціанський стиль Калдари.