Lieder zum Festhalten

«Широкий музичний і емоційний діапазон, дотепні тексти і багато того, чого бракує в його офіційній біографії: Бессель - по суті, проникливий кабаретист. У його музиці підкуповує гармонічна і структурна багатошаровість. Ідеї щедро вплетені у виступ, він без жодних упереджень грає поп-акомпанемент так само, як свінг чи латин; барвиста гра на фортепіано веде крізь усі пісні. Звучать і фрагменти, які за стилем більше нагадують художні романси з відомих (романтичних) вокальних циклів, ніж надто часто чутний ступінчастий акомпанемент багатьох авторів-виконавців. Вражає, як Бессель утримує в пам'яті всі послідовності без нот і записів. Контрастуючі частини змінюються швидко, модуляції сміливі й несподівані, а його голос має так само стрімко й точно потрапляти в нову тональність. До всього цього - безліч тексту, міміки і живого контакту з залом. Непосвячений глядач може не помітити цього багатозадачного майстерства, але поціновувачі й музиканти оцінять, що тут відбувається.»

Рамон (з гучним розкатистим Р) ділить свою програму на дві частини: «Lieder zum Festhalten» і «Кохання і все інше, що може піти не так». Але, мабуть, важливіший його поділ на пісні «кумедні» і «менш кумедні» - саме тут стає зрозуміло: артист хоче розважати, але бути надто поверхневим просто не вміє. Повсякденна філософія, соціальний аналіз і глибші роздуми важать тут більше, ніж простий жарт. Бессель з великим гумором ставить під сумнів абсурдність гурманського корму для собак (Canibo, для собак з претензією) і не боїться піднести нищівне дзеркало водіям міських танків, які, можливо, сидять у залі.