Генріх дель Коре - Ура, моя дружина стає бабусею

Генріх дель Коре: Ура, моя дружина стає бабусею!

Внуки - це як повінь, все трохи затоплює. Добре, що Генріх дель Коре стоїть на твердій землі! Уже хоча б завдяки привілеї подвійного народження - як німець і одночасно як італієць. Крім того, він стійкий, проникливий спостерігач, так, навіть аналітик, ні, навіть: терапевт повсякденності. Цілитель! Дель Коре знає тонкощі та підступи звичайного існування, описує й долає в невимушеному тоні, грайливо, всі підводні камені, які роблять наше життя важким. Або незрозумілим. Або обурливим! Тому що у всесвіті дель Коре цього всього немає - тут панують ясні прозріння й кожен знає, куди йти. Особливо коли його дружина думає інакше! І ми повертаємось до внука та його глибокого значення для життя - так, тепер треба говорити: дідуся. Добре, що цей "піврозумний італієць" (дель Коре про дель Коре) уже чудово розбирається в мопедах, дитячих колясках і термомиксах, включаючи ціни покупки. Звичайне щоденне божевілля - тепер з внуком! Що відбувається з самоповагою? Чи відчуває себе людина вже недостатньо молодою? Голову вище: "Моя дружина стає бабусею, але я залишаюсь собою".

Награди (вибір):
Nordrhein-Westfälischer-Kleinkunstpreis "Bocholter Pepperoni", Ehrenpreis der Stadt Bocholt 2018
Ostfriesischer Kleinkunstpreis 2015
Tuttlinger Krähe 2012, переможець і приз публіки
Baden-Württembergischer Kleinkunstpreis 2005