Endspiel - п'єса Семюела Беккета

Здається, у світі залишилося лише четверо людей: один сліпий і не може ходити, інший бачить, але не може сидіти. Перший дивиться на світ очима другого і не любить того, що, як йому здається, бачить, - двоє чоловіків, Хем і Клов, не можуть ні жити разом, ні обійтися один без одного. Вони погоджуються лише в одному: цілком могли б обійтися без того, щоб батьки Хема жили під одним з ними дахом.

Останні вцілілі не переносять одне одного. Проте доля пов'язала їх нерозривно, адже один без одного існувати не може. Дотепно, влучно і кмітливо четвірка персонажів підколює одне одного, доводить до сказу і разом мріє про інший час. Незмінно дотримуючись ритуалів і рутин, сповнених щоденних дрібниць, знову і знову - всупереч безнадії або саме через неї: вони грають заради свого життя.

Endspiel Семюела Беккета вважається театром абсурду, центральна тема якого - самотність, депресія і зумовлена ними нездатність діяти, - усе це подано з чорним англійським гумором.