Фортепіанний матинé - проф. Роберт Лербаумер (Відень)

Роберт Лербаумер - диригент, піаніст та органіст-соліст, камерний музикант, акомпаніатор, педагог, музичний просвітитель, автор, музичний комік, композитор, інтендант та лектор - вважається одним з найуніверсальніших артистів у класичній музиці. Навчався у Віденській музичній академії у професорів Шварцбауера, Швертмана та Меджиморца (фортепіано), доктора Рудольфа Шольца (орган), Отмара Суітнера (диригування) та Томаса Крістіана Давида (композиція). З одинадцяти років виступав як соліст з оркестром.

Як піаніст, органіст, клавесиніст або диригент працював з Віденським філармонічним оркестром, Віденськими симфоніками, РСО Відень, Нижньоавстрійським оркестром Тонкюнстлер, Віденським камерним оркестром, оркестром Моцартеуму в Зальцбурзі, Камератою Зальцбурга, Будапештським симфонічним оркестром, Капеллою Істрополітаною, Martha Argerich Festival Orchestra Japan, Симфонічним оркестром штату Мексика, Симфонічним оркестром Монтеррея, Ліванським філармонічним оркестром, Радіооркестром Сіднея та багатьма іншими колективами. Як інструменталіст працював з диригентами Клаудіо Аббадо, Андре Превіном, Єгуді Менухіним, Шандором Вегом, Мішелем Пласоном, Леопольдом Хагером та Хансом Графом. Як диригент, піаніст та/або органіст співпрацював з Вальтером Беррі, Антоном Дермотою, Філіппом Антремонтом, Адріаном Еродом, Фрідріхом Гульдою, Майклом Хельтау, Робертом Холлом, Ренате Хольм, Маресою Хербігер, Маві Хербігер, Анжелікою Кірхшлагер, Гельмутом Лонером, Фріцем Муліаром, Ельфридою Отт, Еріком Плухар, Ільдико Раймонді, Вольфгангом Шнайдерганом, Бо Сковхусом, Юлією Штемберг, Катариною Штемберг, а також з філармонічними солістами та ансамблями.

Австрійський федеральний президент присвоїв йому звання "Професор". Він також отримав Великий знак почету земель Бургенланд та Нижня Австрія, а також інші нагороди.

Програма: Рапсодія в стилі блюз Джорджа Гершвіна, твори Шуберта та Шопена.