Планета зайців

Цим двом зайцям живеться просто чудово: їм нічого робити, крім як час від часу пірнати в басейн, вода в якому сама підлаштовує температуру. Плавки змінюють колір кожні десять секунд, а завдяки найсучаснішим роботам і винаходам зайці можуть мати все, чого тільки забажають. Наприклад, ліжко з балдахіном, що гарантує відпочинок, або машину для виробництва мармеладних ведмедиків, яка ніколи не зупиняється. Ніколи ще не було зайців, яким жилося б так добре.

Єдине, що могло б їх турбувати, - це те, що їхня планета має вибухнути через десять днів. Але чи варто взагалі цим перейматися? Може, це неправда - тоді вони хвилювалися б даремно. Через одинадцять днів в одного зайця записаний педикюр, тож усе не може бути настільки погано. Проте інстинкт іншого зайця дедалі наполегливіше нагадує про себе, аж поки той не переконується: те, що на них чекає, не віщує нічого доброго. Але що вони можуть зробити? Куди їм бігти? Як зупинити великий вибух?

У дитячій п'єсі Тіни Мюллер два зайці жваво й музично сперечаються, використовуючи свої відмінності, щоб дійти висновків про зміну клімату. Залучаючи до дії світ глядачів, вони шукають ідеї, як вибратися зі свого становища.

Режисер: Катаріна Грош
Сценографія та костюми: Майан Туулія Франк
Музика: Фінья Мессер