JOCHEN MALMSHEIMER - Wenn Worte reden könnten

Як і годиться - привітання присутніх, а на додачу домовленість про безжальну відвертість у всіх питаннях. Зв'язок між вокзалом і клеєм нарешті знову порушується - більш ніж через п'ятдесят років після закінчення війни в Німеччині - хоча полегшення ледь відчутне.

Далі вичерпно розглядається "Höhn-Angst" (страх перед Хен) "homo canidem tenens", що походить від тодішньої міністерки охорони навколишнього середовища Північного Рейну-Вестфалії та її постанови про собак - у тому числі й для кантора. Крім багато іншого нарешті розгортається те, що сталося б, "Wenn Worte reden könnten" (Якби слова вміли говорити).

Ремесло мовлення - яким майже кожен займається без сорому і вагань у будь-якій життєвій ситуації - набагато складніше, ніж прийнято вважати. Тут стає зрозуміло, чому. І, можливо, після цього вечора ставлення до слова і звуку стане трохи дбайливішим. Принаймні саме на це я сподіваюся - хотілося б написати.

Фото: Юрген Шпрахманн