П'яний саксонець - Томас Кауфман

Пол давно хотів би списати свою дружину як надзвичайне навантаження, але вона все ще тут: "де Мудді" - велика звичайна любов і одночасно останній ворог. Тільки один раз він їй заперечив. З тих пір на ліве вухо нічого не чує.

Не дивно, що Пол все ще тверезіє спустя 30 років після п'яної шлюбної ночі. Але хто хитається, той більше бачить з дороги. Тим часом вони спять окремо, але таїнство шлюбу все ще лежить на їхньому благословенні як прокляття.

Пол все частіше блукає по життю самотньо. З поверховими знаннями збирає ліжко IKEA без інструкції і в результаті виявляє, що купив полицю. Його нова "подруга" Алекса теж не допоможе. Краще вже природна глупість, ніж штучний інтелект.

Наприкінці чоловік повинен робити те, що повинен. Якщо тільки де Мудді не бачить це інакше - тоді ні. Незабаром вони будуть святкувати "квіткове весілля". Тоді вона в'яне, а він випаровується.

І хоча алкоголь хімічно кажучи - це розчин, тверезо кажучи, п'яним було дійсно краще.

У "Моєму друзі, п'яному саксонці" Томас Кауфман створив данину поваги покійному кабаретистові Олафу Бьоме, який змусив багатьох гостей плакати - від сміху й від хвилювання.

Тепер він знову бере Пола, п'яного саксонця, за руку і веде його в сучасний час. Звичайно, не забувши упакувати в торбу всі досі невказані скарби. Адже є ще стільки всього розповідати: про в'язані сукні та канарок, про нижню білизну та контейнери Tupperware, про відпустки, автомобілі та інші катастрофи.