Dota - ZMF Freiburg

Дота повертається з новими піснями - нова глава, яка природно продовжує попередню дискографію, але звучить свіжо, наче в лабораторії пісень з'явився досі невідомий інгредієнт.

Цікаво: це могло б бути і першим альбомом DOTA взагалі. Все, за що люблять Доту, нікуди не зникло, але музика стала ще більш мінімалістичною, більш стрибучою - дорослі сказали б: контрастнішою. Тексти б'ють ще пряміше в серце темряви, шукають з ще більшою відданістю і навіть у незрозумілому залишаються яснішими. Можливо, це результат її занурення в поезію Маші Калеко, музичному втіленню якої вона присвятила за останні три роки два альбоми.

DOTA - великими літерами не випадково: ім'я означає більше, ніж ліричне я Доти Кер. Це ще й спільнота навколо неї, в якій вже кілька років народжується музика: гітарист Ян Рорбах, барабанщик Яніс Герліх, клавішник Патрік Райзінг і басист Александр Біндер. Разом з цим гуртом Дота Кер аранжує і записує пісні. Разом вони записують формулу DOTA на дошці: кожне слово означає щонайменше і свою протилежність, скрізь знаки питання, майже жодних знаків оклику.

Перший сингл Einfach zu abgelenkt розігрує цю гру досконало. Гітара сидить влітку біля озера, синтезатор мерехтить. Ударні танцюють у режимі стоп-старт, Дота співає, наче от-от піде - про те, що не може ні до чого прив'язатися, і що інші теж не можуть. СДУГ як суспільний діагноз.

У Kettenkarussell - одній з тих пісень, які вміє писати тільки DOTA: розслабленій і напруженій водночас, як замислений м'ячик-стрибунець - вона співає: "Час крутитися навколо чогось іншого / Гаразд, я не витримую буденності." А гурт при цьому грувить, підганяючи співачку, наче кажучи: "Ще одне коло."

Питання: про що мають співати автори пісень у нинішні часи?
Наступне питання: що взагалі таке "нинішні часи"?

У Доти є відповідь.