Матка

СТАНІСЛАВ ІГНАЦІЙ ВІТКІВІЧ
МАТКА

"Я написав у вагоні, їдучи до Яворських під Варшаву, жахливу драму Чистої Форми під назвою МАТКА. Якщо мені вдасться, це буде просто чудово" - писав Вітківіч у листі дружині від 28 листопада 1924 року. Три тижні потому п'єса була готова, але на свою прем'єру їй довелося чекати ще сорок років - поки Єжи Яроцький не поставив її на сцені Старого театру.

Пародія на натуралістичний театр Стріндберга, Ібсена та Пшибишевського? Автобіографічний портрет художника, залежного від матері, яка його утримує? Філософський трактат, прихований під виглядом побутової драми, чи, можливо, наркотичне бачення комплексованого мегаломана? Чиста Форма - чи чистий обман?

МАТКА - це історія людей, приречених на близькість - близькість, яка стає жахом і виродиться в свою протилежність. Про зв'язки, які є кайданами. Про сім'ю, яка спочатку приводить нас у рух, а в кінці нас поглинає.

Режисер: РАДЕК СТЕМПЕНЬ
Драматургія: КОНРАД ХЕТЕЛЬ
Оформлення: ПАВЕЛ ПАЧОРЕК
Костюми: АЛЕКСАНДРА ХАРАСИМОВИЧ
Освітлення: АЛЕКСАНДР ПРОВАЛИНСЬКИЙ
Відео: НАТАН БЕРКОВИЧ
Музика: МИХАЛ ГУРЧИНСЬКИЙ
Сценічний рух: КІНГА БОБКОВСЬКА
Інспектор сцени: ГАННА КУХАВЯК

Ансамбль:
АНТОНІНА ХОРОСЫ - Матка
МАРТА ГЕРМАН - Дорота
МАЛІНА ГЕХС - Зося
ЕДИТА ЛУКАШЕВСЬКА - Люцина Бір
АЛЕКСАНДЕР МАХАЛІЦА - Целецевич
ДАВИД ПТАК - Треф
ЯН РОМАНОВСЬКИЙ - Де Поск
ВАЛДЕМАР ЩЕПАНЕК - Плейтус
МАРІУШ ЗАНЕВСЬКИЙ (гостем) - Леон