In der Blüte meiner Abnutzung - Міхаель Ранц

Коли я був молодим, усе було інакше! Сингли виходили на вінілі, а не від відчаю. Я пам'ятав усе - незалежно від того, чи це справді траплялося. А "шкідливе" було просто іншим словом для "смачного".

Сьогодні я різнобічно незацікавлений. Перш ніж знову розізлитися, мені простіше наплювати. Мені абсолютно байдуже, хто загине у фільмі. Головне - хай виживе собака! Відтоді як я уявляю, що в політиків під час промов з рота вилітають мильні бульбашки, сказане хоча б тішить око. І я зрозумів: короткий денний сон - це як запекти день під сиром. Серйозно, життя надто коротке, щоб сумувати. Треба більше посміхатися - це збиває людей з пантелику.

Міхаель Ранц у своїй п'ятій сольній програмі знову дає Тобіасу Заальфельду вволю вкладати слова йому в уста. Дві години вправ у посмішці та сміху. Професіонали можуть собі дозволити верещати, іржати, вигукувати та ляскати себе по стегнах. Телефони прибрати і просто насолоджуватися життям! До речі: коли маленькі люди відкривають парасольки, вони схожі на гриби.