Кав'ярня марнославства

Європейські кав'ярні - у Відні, Парижі та Празі - були близько 1900 року другим салоном для багатьох письменників, музикантів і художників. Поки звуки фортепіано наповнювали приміщення, художники обговорювали фарби, поети писали в записники, композитори черпали натхнення з ритму міста. Між світлом свічок і стосами газет народжувалися історії, мелодії та твори мистецтва, які впливають на нас досі. І в центрі всього цього - людська гра: спостереження та бути спостережуваним, притягнення та відштовхування, любов і потреба - іноді й ненависть.

Запальними відвідувачами кав'ярень були, зокрема, Тухольський, Альтенберг, К. Краус, Бетховен, Малер, Саті, Шопен і Ф. Голландер.

Черпаючи з цього космосу, три художниці - Катарина Маркет (вокал), Мона Кройцер (декламація) та Галина Рижикова (фортепіано) - представляють сміливе поєднання музики й тексту - то замислене, то легке.