Романтичність. Попіл.

"Романтичність. Попіл" - особиста монодрама актора Ксавера Шленкера. Сценарій спектаклю актор склав зі віршів Кшиштофа Камила Бачинського - варшавського повстанця, який загинув 4 серпня 1944 року під час боїв за Палац Бланка на Театральній площі.

Назву можна прочитати принаймні двома способами. Перший говорить про те, що від романтичності залишився лише попіл - що жорстокість війни знищила всі благородні порухи людського серця. Другий протиставляє романтичність і попіл: у цій інтерпретації романтичність постає як сила, здатна пережити військовий пекло і навіть служити в ньому надією та шансом на збереження людяності.

Під час представлення виконуються твори автора "Елегій про польського хлопця", такі як: "Ars Poetica", "Пісня про щастя", "Еротика", "Покоління" та "Бажання". Їм супроводжує музика, виконувана наживо - що поєднує класичне звучання віолончелі з електронікою - а також відеопроекції та візуалізації.

Дід Ксавера Шленкера, Кароль, був шкільним однокласником Бачинського в гімназії імені Стефана Баторія - вони навчалися в одному класі й обидва були варшавськими повстанцями. Тепер його внук словами Бачинського розповідає історію покоління, яке в пеклі війни кохало, прагнуло жити й вірило в людяність.