Чоловік, який ніколи не плакав

Трагікомічний театр ляльок до Всесвітнього дня хвороби Альцгеймера - коли дідусь дивиться на світ іншими очима.

Між клоунською легкістю та глибоким смутком розгортається історія Пауля. Народжений між двома війнами, він пережив тривожне, травматичне дитинство і після війни хотів лише одного: забути. Витіснення стало його постійним супутником - воно визначило його життя і життя його родини. Тепер саме деменція певною мірою звільняє його від цього тягаря.

На своє 87-річчя його навідують син Северін і внучка Марі. Разом вони намагаються впоратися з повсякденністю і при цьому заново відкривають як самих себе, так і світ одне одного. Завдяки деменції до життя Пауля повертається легкість - витіснені надії та мрії знову спливають на поверхню, зокрема його давня мрія побувати на мисі Доброї Надії. Тільки літати він, власне, ніколи не хотів.

Преса: "Це найсумніша і найсмішніша п'єса у світі. Вона розгортається в часи, коли ні в кого немає часу. Тобто сьогодні." - і: "Чарівний вечір. Близько 90 хвилин без антракту минають непомітно." (Nord West Zeitung, 01.10.2016, Райнхард Чапке)

Від 15 років | 110 хвилин з антрактом | Постановка: Theater Laboratorium, Ольденбург | У ролях: Павел Мьоллер-Люк, Фарназ Рахнама | Режисер: Барбара Шміц-Лендерс | Ляльки: Мехтільд Ніенабер | Сцена та оформлення: Беатріс Бадер, Яноша Даннеманн, Леон Дутц, Макс Рауер | Світлове оформлення: Франк Штруве