Полум'я

Письменство Станіслава Бжозовського було для мого покоління формуючим читанням. У ранніх виставах ми говорили фрагментами з "Полум'я", ототожнювали себе з думкою Бжозовського, з його позицією бунту. Цей мислитель, який читав шістьма мовами, залишив роздуми про польськість, які залишаються дивовижно актуальними — він учив, як звільнитися від "інфантильної" польськості, від поверхневого католицизму, нарешті, від націоналістичної польськості.

Бжозовський писав "Полум'я" в 1906 році, і актуальність проблем, що містяться в романі, вражає. Михал Кановський, герой "Полум'я", вчиняє акт самоспалення заради боротьби за свободу. Цей жест буде трагічно повторюватися — 19 жовтня 2017 року Пётр Щесний вчинив акт самоспалення на площі Дефілад перед Палацом культури.

Збуваються пророчі слова Бжозовського: людину можна вбити, але думку вбити неможна. Оповідачками вистави є жінки — Катя та Оля, які друкували листівки та кидали бомби — розповідаючи історії Михала Кановського та його друзів-революціонерів.

Вистава присвячена людям, які борються за свободу у всьому світі.
— Януш Оприльський